Юлія Соболь 05.07.2022
Міжнародний Суд ООН. Палац миру. ГААГА. Нідерланди.
Весна 2022 року. Палац миру. ГААГА. Нідерланди. Міжнародний Суд (головний судовий орган ООН. Він має дві функції: вирішує юридичні суперечки між державами і дає консультативні висновки з юридичних питань). Нажаль міжнародний суд ООН не вирішує питання грошових компенсацій. Сторонами справи судового розгляду можуть бути тільки держави.
27 лютого 2022 року Україна звернулася до Міжнародного Суду ООН щодо порушення рф статті 2 Статуту ООН.
16 березня 2022 року Міжнародний Суд ООН виносить рішення про тимчасові заходи, пов’язані з позовом України, яка звинувачує Росію у порушенні Конвенції про запобігання геноциду.
Рішенням Міжнародний Суд ООН вимагає:
російську федерацію негайно припинити військові дії на території України.
забезпечити, щоб будь-які військові чи нерегулярні збройні формування, що направляються нею або підтримуються нею не робили жодних кроків для здійснення військових дій в Україні.
Липень 2022 року. Війна триває. Щодня терор.
Рішення Міжнародного суду не виконується.
Хоча рішення суду є обов’язковим до виконання. Ефективних механізмів примусу Суд не має. Цей орган міжнародного правосуддя не має своїх судових виконавців.
У Статуті Суду ООН щодо цього сказано, що повідомлення «про тимчасові заходи негайно доводиться до відома сторін і Ради Безпеки ООН». Рішення Суду мають остаточний характер і не підлягають оскарженню. А ось постанови про тимчасові заходи хоч і є обов’язковими, але можуть за клопотанням однієї зі сторін «будь-якого моменту до винесення остаточного рішення у справі бути скасовані або змінені», якщо для цього будуть вагомі підстави.
Наразі учасниками Статуту Суду є 193 держави. Понад 90 із них заявили про визнання його обов’язкової юрисдикції. Крім того, понад 350 двосторонніх або багатосторонніх договорів передбачають юрисдикцію Суду щодо вирішення спорів.
Конвенцію з геноциду було прийнято 9 грудня 1948 року. Її учасниками є 152 держави, зокрема Україна та Росія, які приєдналися до цього документа у 1954 році.
Висновок: рішення Міжнародного Суду ООН має велике моральне і політичне значення, несе рекомендаційний характер.
Міжнародний кримінальний суд. ГААГА. (Нідерланди).
У 1998 році створено Міжнародний кримінальний суд (міжнародний судовий орган (військовий трибунал), заснований на основі Римського статуту, для розслідування та переслідування осіб, звинувачених у геноциді, військових злочинах та злочинах проти людяності. Це перший орган, який діє на постійній основі. Суд почав роботу з липня 2002 року.
Юрисдикція Суду обмежується найбільш тяжкими злочинами, які викликають занепокоєння всього міжнародного співтовариства, а саме:
a) злочин геноциду;
b) злочини проти людяності;
c) воєнні злочини;
d) злочин агресії.
Суд може призначити такі види покарань:
a) позбавлення волі на певний строк, обчислюваний у кількості років, що не перевищує максимально 30 років, або
b) довічне позбавлення волі в тих випадках, коли це виправдано особливо тяжким характером злочину та індивідуальними обставинами особи, визнаної винною.
На додаток до позбавлення волі Суд може призначити:
a) штраф;
b) конфіскацію доходів, майна та активів, отриманих безпосередньо або опосередковано в результаті злочину.
Крім того, суд установлює принципи, що стосуються відшкодування шкоди потерпілим або їхнім правонаступникам, включаючи реституцію, компенсацію і реабілітацію. На цій основі Суд може у відповідь на прохання або, за виняткових обставин, з власної ініціативи визначити у своєму рішенні масштаби й розмір будь-якої шкоди і збитків, заподіяних потерпілим або їхнім правонаступникам, та заявляє про принципи, на підставі яких він діє.
Індивідуальна кримінальна відповідальність: суд має юрисдикцію щодо фізичних осіб. Особа, яка вчинила злочин, що підпадає під юрисдикцію Суду, підлягає індивідуальній відповідальності й покаранню. Суд не має жодного імунітету (розглядає справи однаково до всіх осіб без будь-якого розрізнення на основі посадового становища. Зокрема, посадове становище глави держави або уряду, члена уряду або парламенту).
Висновок: наразі у світі існує та працює кримінальний суд, який розслідує та розглядає злочини проти людства.
Постає питання для чого потрібно створювати «новий» трибунал і чи буде реальним притягнення винних до відповідальності, чи можливо компенсувати шкоду потерпілим саме у Міжнародному кримінальному суді?
20 січня 2000 року Україна підписала Римський статут.
В червні 2019 року до Конституції України внесено зміни щодо визнання Україною юрисдикції Міжнародного кримінального суду на умовах, визначених Римським статутом.
Липень 2022 року. Римський статут так і залишається підписаним але не ратифікованим. При цьому не приведено у відповідність норми кримінально процесуального законодавства України.
Висновок: я маю відповідь на питання, чому Україна так і не ратифікувала Римський Статут, але не наважуюсь її
написати. Це політично чи риторично. Вважаю, кожен проаналізує самостійно.
Міжнародний кримінальний суд може розглядати справи за таких умов:
І. Держава підписала та ратифікувала Римський Статут (Наразі Україна і рф не ратифікували Римський Статут).
ІІ. Рада Безпеки ООН передає справу до МКС (наразі не можливо).
ІІІ. Держава-учасниця Римського Статуту сама ініціює справу в МКС.
ІV. Справу може розпочати розслідувати Прокурор МКС, звертаю увагу розслідувати, але подальший розгляд справи ускладняється статутними процедурами, погодженнями і т.д.
Висновок: на мій суб’єктивний погляд, Міжнародний кримінальний суд, в особі прокурора/офісу може брати участь у розслідуванні злочинів, аналізувати, збирати матеріали та докази, проте говорити про розгляд справ по суті складно, оскільки, а ні Україна, а ні Росія не ратифікували Римський Статут. Крім того, як свідчить практика з 2014 року до сьогодні, не було розслідувано жодного злочину.